Особливості вивчення геграфії
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016
навчальному році
У 2015/2016 навчальному році в 6-х та
7-х класах предмет географія вивчатиметься за навчальною програмою, до якої
внесено зміни, пов’язані з розвантаженням змістовної частини (наказ МОН України
від 29 травня 2015 р. № 585). Розвантажені та доопрацьовані програми розміщено
на офіційному веб-сайті МОН України (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational
_programs/1349869088/).
Програма курсу
6-го класу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з
яких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення «Загальної
географії» у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як природний
комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв'язки. Крім того,
початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження
Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і
розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих
держав на політичній карті світу.
Таким чином, у
6 класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та
поступове навчання картографічній мові. Учні основними географічними уявленнями
та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної
інформації
У 6 класі
пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов'язково, решта – на
вибір учителя. Дослідження, які рекомендується виконувати у вигляді створення
презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й
члени родини учня), виконуються за бажанням учителя і учнів.
Курс «Географія материків і океанів» 7 класу є логічним продовженням
курсу географії 6 класу й значною мірою
опирається на його матеріал. На вивчення географії материків та океанів
передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резервний час.
Головною метою вивчення географії у 7 класі є
формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і
диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах.
Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти,
взаємозв’язки і взаємодію географічних об’єктів, цілісність і неоднорідність
географічної оболонки, взаємозв’язок і взаємодію природи і людини. Зміст курсу
створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в
житті людей і впливу суспільства на природу.
Внаслідок внесених у програму змін у першому розділі
«Закономірності
формування природи материків і океанів» удосконалено структуру тем про
загальні географічні закономірності. Мета даного розділу – не тільки встановити
зв’язки з попереднім курсом загальної географії, але і розвивати у школярів
знання загальноземлезнавчого плану, що слугують основою для засвоєння
країнознавчого матеріалу комплексного характеру. Нові знання про будову геосфер
Землі та процеси, які відбуваються у них, є фундаментом для створення уявлення
про закономірності диференціації географічної оболонки, про прояви цих
закономірностей на конкретних територіях, на материках і океанах, у природі
окремих країн.
Освітня значущість розділу є у тому, що більшість
теоретичних знань (поняття, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності,
світоглядні ідеї), які складають фундамент курсу і всієї шкільної географії,
вводиться при розгляді всіх тем цього
розділу. Оволодіння школярами цими узагальнюючими знаннями сприяє розвитку їх
мислення.
У ІІ-ІV розділах, що знайомлять учнів з природою материків, змінена послідовність вивчення тем і
розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків
у такій послідовності: Розділ ІІ «Материки
тропічних широт» (Тема 1. Африка; Тема 2. Південна Америка; Тема 3.
Австралія); Розділ ІІІ. «Полярний
материк планети» (Тема 1. Загальні
відомості про Антарктиду); Розділ ІV. «Материки
Північної півкулі» (Тема
1. Північна Америка; Тема 2. Євразія). Основна мета цих розділів дати загальну
уяву про особливості природи материків, враховуючи історію їх формування та
розвитку, та ввести ряд загальних
понять, які необхідні для вивчення окремих материків і океанів. До таких понять
відносяться географічне положення материка; кліматичні пояси і області та
відповідні їм кліматограми; внутрішні води; залежність річок від рельєфу та
клімату, природні зони тощо. Повторення і закріплення знань про загальні
закономірності відбувається більш успішно на прикладі не одного, а декількох
материків.
Відповідно змінена кількість і зміст практичних
робіт у кожній темі, тому програмний матеріал у поданому розділі можна вивчати
і за минулорічними підручниками, при відповідній корекції, вилучаючи під
керівництвом вчителя позапрограмну інформацію.
У V розділі «Океани»
розвантажено понятійний апарат, уточнено
та унормовано практичні роботи й географічну номенклатуру. Тому учні під
керівництвом вчителя теж зможуть використати змістовну та методичну складову
вищезазначених підручників.
Мета вивчення окремих океанів – поглиблення,
розширення і конкретизація основного географічного поняття «природний
комплекс», а також пізнання особливостей природи кожного океану, господарської
діяльності людини і заходів щодо охорони природи океанів. При цьому
вдосконалюються вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, проводити
порівняння, черпати нові знання з джерел географічної інформації.
Логіка вивчення окремих океанів наближена до
послідовності вивчення материків. При розгляді першого океану необхідно скласти
план вивчення океану, порівняти його з планом вивчення материка, встановити
подібності і відмінності в компонентах аквальних і територіальних природних
комплексів. Відомості про діяльність людини в океані доцільно розширювати за
рахунок інформації, яку отримуємо із радіо, телевізійних передач, Інтернету,
науково-популярної літератури тощо.
У VІ розділі «Вплив людини на природу материків і
океанів» скореговано тематичний зміст програмного матеріалу та тему
дослідження. Розділ включає дві теми, кожна з яких вивчається на одному уроці.
Даний розділ узагальнює матеріал про великі природні комплекси Землі, а також
про їх зміни під дією людини. Учні знайомляться з взаємозв’язками між людиною і
природним середовищем не тільки на рівні фактів, але і на базі складних
різносторонніх зв’язків. У цьому розділі подано природну класифікацію природних
багатств (ресурсів), розкрито їх різнобічне значення.
Мета розділу – дати можливість учням узагальнено представити такі особливості взаємодії природи і
людини, як постійно зростаюча залежність людського суспільства від природних
умов його існування, збільшення потреб у
природних багатствах (особливо паливних), у чистій прісній воді, у нових площах
родючих земель, і в той же час посилення
взаємодії людини на природу і пов’язане з цим погіршення стану природного
середовища, що викликає все більшу тривогу всього людства і кожного з нас.
Важливо в цій темі показати сучасну ситуацію у
взаємодії природи і суспільства, познайомити з можливостями нормалізації стану
природи. При цьому одночасно узагальнюються знання і про суміжні предмети:
біологію, екологію, природознавство. Встановлюються зв’язки і відносини між
знаннями, набутими у різний час з різних предметів і тем. Вчителю доцільно
розкрити інформацію про міжнародну
співпрацю держав з метою збереження природи і розумного використання її
багатств.
У програмі 7-го класу передбачено виконання 12
практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для оцінювання. Більшість практичних
робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу
та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з
найважливіших показників якості підготовки учнів при
вивченні географії материків та океанів. Програмою передбачені також
різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково –
за бажанням учителя та учнів.
Для ефективного процесу навчання необхідною умовою
є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних,
контурних тощо). Необхідну інформацію для практичних робіт, досліджень,
навчальних проектів можна отримати за
картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси:
https://geografica.net.ua/; http://mugachova. blogspot.com/;
https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ тощо.
У 2015/2016 навчальному році при
вивченні географії у 8-11 класах використовуватимуться інструктивно-методичні
рекомендації 2012/2013 навчального року (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji) та збірники програм, за якими працювали вчителі в минулому
навчальному році, а саме:
Програми для загальноосвітніх навчальних
закладів. Географія. Економіка. 6-11. К.: «Перун»; 2005, 2006;
Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів. Географія. Економіка. К.: Навчальна книга, 2005;
Збірник навчальних програм для
загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів
природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України. К.:
Вікторія, 2009;
Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту.
Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010.
Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч-І,
Ч-ІІ.– Київ, 2010.
У рамках варіативної
частини навчальних планів географія вивчається з 5-го по 11-й класи, залежно від специфіки загальноосвітнього
навчального закладу. Прикладом варіативних курсів є «Географія рідного краю» (5
клас) та інші курси, використання яких
дає змогу наблизитися до реалізації положень Міжнародної хартії
географічної освіти.
Краєзнавство
забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї
місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення
рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної
землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на
географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю
представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні країни.
Суттєву допомогу для підвищення свого
фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають
періодичні фахові видання: «Географія та економіка в рідній школі», газета
«Краєзнавство. Географія. Туризм».
Методичні
рекомендації
щодо національно-патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні
після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе
більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття
патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної
громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини
осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе
відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,
демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку,
сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського
миру й злагоди в суспільстві.
Важливим
чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого
свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до
людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою
учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю,
полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого
дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь
на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного
політичного режиму в країні.
Актуальним є організація
збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських
військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української
війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення
обороноздатності України.
Героїчні й водночас драматичні й
навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних
музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про
учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над
родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування
засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються
ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи,
праці, мистецтва.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше,
виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне
виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш
важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства,
державних символів - Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в
учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість
на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які
мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно
здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію
історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної
спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання
молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
По-четверте,
важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання
поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та
послуговування нею повинно стати
пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота
України.
По-п’яте,
формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати
мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення
гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у
процесі навчання і позакласної діяльності.
У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної
роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.
Завдяки
результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від
загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває.
Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно
до особливостей області, школи,
класу, його мікрогруп та індивідуальних
особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на
становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та
ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї
покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.
З метою створення умов для реалізації кожної
особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої
нації необхідно модернізувати систему
викладання української мови, а саме:
- у навчально-виховній діяльності
неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
- формувати інформаційно й
емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення
школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову,
її закони, систему її виражально-зображальних засобів;
- виховувати відповідальне
ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;
- сприяти вияву українського
менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю
української мови як коду праісторичної пам’яті;
- плекати розвиток духовної,
емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;
-
через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до
різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;
- здійснювати розвиток мовлення не тільки на
уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших
предметів.
Також навчальні заклади мають проводити
інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії,
мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних
національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.
Водночас необхідно активізувати
співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо
формування у дітей та молоді духовності,
моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському
суспільстві.
У контексті зазначеного вище,
надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у
загальноосвітніх навчальних закладах.
Географія
Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні
патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами
шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є
національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе
ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну
єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання
поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань
патріотичного виховання в процесі навчання географії мають стати:
1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення
його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу,
доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння
(наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі
«Географія материків і океанів» учитель може більш докладно зупинитися на
дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом
Єгором Ковалевським).
2. Реалізація принципу національної спрямованості
шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості,
прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу
щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис
української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє
вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії
здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про
природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської
культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого
ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я: «Багато снігу —
багато хліба»).
3. Максимальне використання виховного потенціалу
шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом
практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного
краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів
(практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів
та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї
місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у
рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад,
у темах з географії свого регіону в 8-9 класах та під час вивчення курсів за
вибором «Географія рідного краю»).
4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в
галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо
реалізовувати в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності
видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських
організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного
співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського, С. Рудницького, А. Синявського, О.
Маринича та ін.)
Особливо велика роль у вихованні
в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших
народів, різних країн належить фізичній і економічній географії. Кожна тема,
кожний урок містять політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої
учнями сприяє переконаності – кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому
світі. Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання географії, адже цей
предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання.
Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му
класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України
відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу,
яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.
У процесі проведення позакласної
роботи (екскурсії, походи, подорожі) юні туристи-краєзнавці продовжують
вивчення, й дослідження рідного краю. Вони розширюють свій світогляд,
закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках географії, формують високі
моральні якості громадянина України. Тут з’являється ще більша можливість
ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними багатствами, народними
звичаями, традиціями.
Для реалізації поставлених
завдань учителям географії пропонуємо
організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні
заходи:
- запровадження нагород для учнів
ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в системі МАН та ін. у номінаціях:
кращий знавець географії України та кращий краєзнавець на рівні навчального
закладу, населеного пункту або району, області, України; відзнаку назвати ім.
П. Чубинського.
-у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з
обов’язковими акцентами: на патріотичну складову навчання географії,
краєзнавчу складову навчання географії, поширення культури українського народу,
поширення культури національних меншин нашої країни у контексті єдності
України;
-проведення заходів присвячених вітчизняним
географам, економістам, відомим мандрівникам та природодослідникам, як
минулого, так і сьогодення;
-посилення роботи з географічного краєзнавства,
зокрема, створення краєзнавчої кімнати-музею при школі;
-участь у всеукраїнських історико-етнографічних та
еколого-географічних експедиціях, які проводяться в рамках руху учнівської та
студентської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв,
обрядів народу, зокрема «Моя земля – земля моїх батьків»;
-організація екскурсійних подорожей, туристичних
походів історичними місцями, музеями
(Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава,
Батурин, Канів), тощо.
Вітчизняні
вчені-географи,економісти та краєзнавці.
Особливістю впровадження
Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на уроках
географії у 2015-2016 н. р. буде відзначення таких ювілеїв – 115 років від дня
народження Володимира Михайловича Кубійовича, українського економ-географа, демографа, енциклопедиста; 150-річчя Михайла Івановича
Туган-Барановського, українського економіста, економ-географа, державного
діяча.
150-річчя
Георгія Миколайовича
Висоцького, українського
фізико-географа, ґрунтознавця, палеоботаніка;
150-річчя – Софії Русової, педагога, фундатора
українського краєзнавства.
У відповідності до цього,
необхідно висвітлити ці події під час проведення тижнів географії та економіки,
Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в
рамках МАН.
1. Об’єктивне оцінювання
навчальних досягнень учнів 6-7 класів із георафії проводиться відповідно до наказу
МОН України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог
оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної
середньої освіти», учнів 8-11 класів - відповідно до
наказу МОН України від 30.08.2011 року №996 «Про затвердження орієнтовних вимог
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
2.Виставлення
оцінок до класного журналу здійснюється на підставі наказу МОН України від
03.06.2008р. № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу
учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»:
·
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з ннадписом
датипроведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
·
Тематична оцінка
виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематичнабез
дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали
оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої
тематичноїатестаціїпри здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
·
Семестрова оцінка виставляється без дати до
класного журналу в колонку з надписом І
семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних оцінок. Якщо учень (учениця) був(ла)
відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки
за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)). Семестрова
оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється
без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ
семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які
виявили бажання їх коригувати.
·
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна
без зазначення датине раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки
за ІІ семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або
скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.
·
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації
здійснюється у колону з надписом ДПАбез зазначення дати.Учням, яким
оцінка з ДПА переглядалася апеляційною комісією, за її результатами
виставляється оцінка у колонку з написом Апеляційна без дати.
3.Обов'язковим є у кожному семестрі
оцінювання двох практичних робіт. Решта практичних робіт оцінюється на вибіручителя:
у всіх учнів класу чи вибірково в окремих учнів.
На
профільному рівні у кожному семестрі обов'язково оцінюється 8-10 практичних робіт. Теми
практикуму (круглих столів, семінарів, практичних робіт і т.д.) записують у
змісті уроку на правій сторінці журналу.
На
профільному рівні практичні роботи, які проводяться у формі семінарських занять,
конференцій, круглих столів, дискусій, подання (захисту) групових проектів не
потребують письмової перевірки, оскільки оцінювання навчальних досягнень
учнів відбувається на уроці.
Є практичні
роботи, виконання яких розраховане на декілька уроків. На правій сторінці
журналу у змісті уроку фіксувати: Практична робота № 8 (продовження),
Практична робота № 8 (закінчення), або Практична робота № 8.1, Практична робота № 8.2.
У 6 класі
для виконання практичної роботи № 5 «Складання графіка зміни температури
повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» потрібні дані
метеорологічних спостережень за місяць. Рекомендуємо три шляхи
отримання метеорологічних даних:
1) ведення учнями
спостережень за погодою впродовж місяця й оформлення ними календаря погоди (у
робочому зошиті чи на окремому аркуші);
2) ведення учнями
спостережень за погодою впродовж місяця, результати яких фіксуються в
настінному календарі погоди в кабінеті;
3) використання
метеорологічних даних з Інтернету, але долучати до пошуку потрібної інформації
учнів.
Вести календар погоди упродовж
навчального року необов’язково (достатньо одного місяця), відповідно
тоді оцінка за календар погоди не виставляється.
4.У 6 – 7 класахпрограмою
передбачені дослідження як елемент творчої діяльності школярів, оцінювання яких
здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.Теми досліджень для
зручності рекомендується пронумерувати, наприклад:
6 клас
Дослідження
1. Спостереження за змінами у природі;
Дослідження
2. Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів.
Теми досліджень
записують у змісті уроку на правій сторінці журналу.
|
ЗМІСТ УРОКУ
|
|
|
Організація
власних географічних спостережень.
Дослідження 1.Спостереження
за змінами у природі
|
|
|
|
5. Кількість зошитів
регламентується листом МОН України від 27.12.2000 року№ 1/9-529
«Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних
дисциплін у 5-11 класах». Для виконання усіх видів письмових робіт учнямпотрібно
мати один робочий зошит. Практичні роботи оформляються в робочих зошитах
або зошитах для практичних робітіз друкованою основою, які мають відповідний
гриф МОН України або схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних
закладах.
6.Рекомендується виставляти не
менше 3 тематичних оцінок за семестр при 70-ти й 52-ох годинах навчальної
програми з географії. Вчитель може збільшити кількість тематичних оцінок
на свій розсуд.
7. Письмова контрольна робота в
кінці семестру не є обов’язковою. Одна письмова контрольна робота на семестр
є обов’язковою (на правій сторінці журналу робиться запис про проведення
контрольної роботи).
|
ДАТА
|
ЗМІСТ УРОКУ
|
|
29/04
|
Контрольна
робота з теми «Ландшафти та фізико-географічне районування України»
|
Для контрольних робіт
передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються впродовж навчального
року в загальноосвітньому навчальному закладі(лист МОН України від 27.12.2000
р.№1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів
з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах»).
8.Якщо заплановані уроки
тематичного контролю, то в змісті уроку фіксувати:
|
ДАТА
|
ЗМІСТ УРОКУ
|
|
22/11
|
Узагальнюючий
контроль із теми «Літосфера»
|
9.Поле з лівої сторінки журналу
нижче списку учнів та оцінок залишається без записів.
10.Оцінка за ведення зошита
не виставляється.
11. На правій стороні розгорнутої сторінки журналу вчитель зобов'язаний записувати тему, вивчену на уроці,
і завдання додому. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських
занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо. Кількість
годин з кожної теми повинна відповідати затвердженому календарно-тематичному
плануванню та навчальній програмі.
12. У графі «Домашнє завдання» записуються зміст завдання з відображенням специфіки організації домашньої
роботи й характер його виконання (вивчити, розв'язати, розповідати, тощо),
сторінки, номери завдань і вправ, практичні завдання. Якщо учням дається
завдання з повторення, то конкретно вказується його обсяг.
При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу
домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні
вимоги, у 5-6-х класах-2,5 години; у 7-9-х класах- З години; у 10-І2-х класах -
4 години.
Методист ЧОІППО ім. К.Д. Ушинського І.В. Шульга
Немає коментарів:
Дописати коментар